Модуль 01 / 04

Об’єкт після відмови — це вже не номінальний об’єкт.

Нехай номінальний об’єкт керування — \(\mathcal P_0\). Пошкодження або деградація утворює об’єкт \(\mathcal P_d\), який може бути неможливо відновити під час місії.

Об’єкт після відмови — це вже не номінальний об’єкт.Розгорнути розділ

Незмінна передумова

Об’єкт після відмови — це вже не номінальний об’єкт.

\[ \mathcal P_0 \xrightarrow{\;\mathcal D\;} \mathcal P_d, \qquad \mathcal P_d\not\equiv\mathcal P_0. \] Ця передумова збереглася після перегляду моделі. Змінилося представлення стану, рішення та допустимості реконфігурації.

Ресурс може відмовити фізично — або стати епістемічно некоректним.Розгорнути розділ

Розширений стан

Ресурс може відмовити фізично — або стати епістемічно некоректним.

Стан ресурсів тепер охоплює фізичні та епістемічні ресурси: математичні моделі, навчені моделі, оцінювачі й алгоритми, валідність яких може погіршитися навіть за справного обладнання.

\[ \mathcal R=\mathcal R_{\mathrm{phys}}\cup\mathcal R_{\mathrm{epist}}, \qquad Z(t)=\langle x(t),\boldsymbol{\rho}(t),cfg(t),\boldsymbol{\alpha}(t)\rangle. \] Керований стан містить динаміку, справність/валідність ресурсів, активну конфігурацію та пріоритети місії.

Для епістемічного ресурсу \(\rho_m\) визначається з похибки прогнозування та часу від останньої валідації. Тому модель можна обробляти тим самим механізмом спроможності, що й датчик або актуатор, але її валідність також можна цілеспрямовано відновлювати.

Назад до огляду →Наступний →Виміряти, що поточна архітектура ще здатна забезпечити.